Українська асоціація оцінювання направила офіційний лист главі Адміністрації Президента України щодо сприяння розвитку ініціатив моніторингу та оцініювання в Україні. Тест листа подається нижче.
№01/06/2016
3 червня 2016 року
м. Київ
Главі Адміністрації Президента України Ложкіну Б.Є.
Української асоціації оцінювання, 03115, м. Київ, Святошинська пл. 1, кв. 300, ukrevaluation@gmail.com
Шановний Борисе Євгеновичу!
Українська асоціація оцінювання вітає заяву заступника глави адміністрації президента Віталія Ковальчука щодо необхідності створення на майданчику Національної ради реформ незалежної моніторингової експертої групи, яка проводитиме на постійній основі аудит стану виконання плану дій уряду. (http://www.pravda.com.ua/news/2016/05/26/7109751/) Цю діяльністю ми розуміємо, як періодичний незалежний моніторинг дій уряду з впровадження реформ.
Також ми вітаємо намір уряду створити свою внутрішню систему моніторингу впровадження реформ. Так Володимир Гройсман на позачерговому засіданні уряду 27.06.2016 Кабінету Міністрів України доручив уряду створити моніторингову систему з індикаторами, по яким можна орієнтуватися, як міністерства виконують План пріоритетних кроків уряду на 2016 рік. (http://news.finance.ua/ua/news/-/376762/uryad-stvoryt-monitoryngovu-systemu-dlya-otsinky-diyalnosti-ministerstv )
Для міжнародних організацій та більшості країн світу моніторинг та оцінювання програм є управлінським інструментом. Оцінювання є елементом державного управління з орієнтацією на результат (result-oriented public administration) та державної політики, яка базується на даних (evidence-based public policy-making). Адже оцінювання дає зворотній зв’язок про програму тим, хто її впроваджує, інформує керівника про результати роботи. Звіти з результатами оцінювання, як правило, мають публікуватися на сайтах державних органів. Це дає можливість громадянам відстежувати чи відбуваються очікувані зміни внаслідок дій держави, яка витрачає їх власні кошти, як платників податків. Згідно нашого визначення оцінювання – це визначення корисності, ефективності, результативності та впливу державної політики, програми, проекту, що має на меті їх удосконалення та засвоєння певних уроків. У міжнародних організаціях, країнах ЄС, США, Канаді, Південно-Африканській республіці та ряді багатьох розвинутих країн світу використовується: для обґрунтування процесу прийняття рішень та планування, аналізу потреб; для перевірки чи все йде, як потрібно; для перевірки, чи досягнуто запланованих результатів, для забезпечення прозорості та підзвітності управління, ефективного використання державних коштів і визначення ефективних і неефективних програм, навчання/засвоєння уроків та удосконалення роботи, мотивації та винагородження державних службовців та підрозділів за результати.
В українському законодавстві уже передбачено певні елементи оцінювання. Аналіз регуляторного впливу вже використовується тривалий час. Бюджетним кодексом вимагаються результативні індикатори та оцінка ефективності бюджетних програм. Для оцінки ефективності бюджетних програм Мінфіном уже розроблені відповідні накази та методичні рекомендації. Існує також вимога проводити оцінку економічної та соціальної ефективності виконання державних цільових програм. Законом про засади державної регіональної політики передбачено створення систем моніторингу та оцінювання ефективності реалізації стратегій та програм регіонального розвитку.
Проте під час впровадження оцінювання політики та програм може виникнути чимало проблемних моментів:
недостатньо розвинений запит на оцінювання державної політики та програм з боку керівників міністерств та органів місцевої влади;
незначна кількість державних службовців, які володіють знаннями та навичками моніторингу та оцінювання; особливо катастрофічна ситуація з кадрами на місцях, а саме там мають бути створені системи моніторингу та оцінювання програм та проектів регіонального розвитку;
відсутність зв’язку між результатами моніторингу та оцінюванням та процесом прийняття рішень, стратегічним плануванням;
асоціація оцінювання із “контролем”, “моніторингом”, “аудитом”;
“страх” критики, покарання, звільнення, якщо діяльність буде оцінюватися, брак критичного мислення у суспільстві та у представників влади;
“розрив” між стратегічним плануванням та бюджетним процесом;
досить часто державні органи вимірюють прогрес реформ за індикаторами продуктів (output – наприклад, кількість зустрічей, кількість навчених людей, кількість заходів), а не за індикаторами кінцевих результатів (outcome – наприклад, скільки людей в результаті впровадження реформи змогли покращити своє економічне становище, створити нові підприємства з певною кількістю робочих місць).
Як перший крок, для поступового застосування оцінювання необхідно спершу діагностувати існуючі функції контролю, аудиту, моніторингу, стратегічного та бюджетного планування, які важливі для визначення тих підрозділів, які зможуть відповідати за моніторинг та оцінювання у міністерствах та Секретаріаті КМУ.
Якщо буде забезпечена необхідна політична підтримка та запит на оцінювання з боку вищого керівництва держави, уряду, міністерства, то створення системи оцінювання на рівні держави або міністерства буде успішним.
Надалі необхідно розробити План посилення спроможності проводити оцінювання Урядом та Національною радою, який включатиме розробку відповідної правової бази, визначення відповідальних за МіО, навчання державних службовців, розробку відповідної методологічних рекомендацій, інформаційного забезпечення.
Маючи намір розробити систему оцінювання, необхідно враховувати різні інформаційні потреби різних рівнів управління. В процесі застосування оцінювання потрібно не лише збирати інформацію за переліком різних індикаторів, вимірювати прогрес. Важливо, щоб був механізм та аналітичні навики у персоналу обробляти та використовувати отриману інформацію в процесі прийняття управлінських рішень.
Інформування та навчання у сфері моніторингу та оцінювання державної політики, програм, проектів також відіграють важливу роль, сформують кадровий потенціал. Необхідна критична маса експертів у цій сфері, які будуть розвивати методологію, надавати експертні послуги, проводити навчання, готувати публікації.
Будь ласка враховуйте, що у експертного середовища уже є серйозні напрацювання. З 2011 року діє Українська асоціація (УАО) (5 років як мережа, 3 роки як офіційно зареєстрована громадська організація). (http://ukreval.org) УАО вважає своєю місією «Розвиток, поширення, використання оцінювання в Україні з метою удосконалення діяльності державного, громадського та приватного секторів.» Українська асоціація оцінювання є всеукраїнською неурядовою професійною мережею у сфері оцінювання. УАО та її члени мають значний практичний та теоретичний досвід в здійсненні моніторингу та оцінювання. УАО як організація також проводить власні дослідження і розробки в сфері моніторингу та оцінювання; має розроблений тренінговий курс «Абетка оцінювання проектів та програм»; УАО також є членом Європейської мережі національних асоціацій оцінювання (NESE). Партнерами УАО є Національна академія державного управління при Президентові України, Український форум благодійників, Швейцарське бюро співробітництва в Україні, Громадський індекс реформ, Інститут аналізу політики та стратегій, тощо.
Наразі пропонуємо взяти за основу за основу напрацювання експертного середовища у цій сфері:
Базове дослідження УАО «Стан розвитку оцінювання в Україні: попит, пропозиція, інституціоналізація» (http://ukreval.org/ua/publikatsiji/uao-publikatsii/104-rezultati-doslidzhennya-stan-rozvitku-otsinyuvannya-v-ukrajini-popit-propozitsiya-institutsionalizatsiya) для оцінки стану розвитку оцінювання в Україні;
Глосарій термінів з моніторингу та оцінювання (http://ua.evalprof.org.ua/glosariy) – для використання україномовної термінології у офіційних документах щодо моніторингу та оцінювання (додається);
Паспорт професії. «Професійний стандарт: фахівець з оцінювання» (додається), який є результатом проекту УАО (http://ua.evalprof.org.ua/) як основу для розробки стандартів, методологічних рекомендацій щодо оцінювання державних програм, формулювання вимог до фахівців з моніторингу та оцінювання, визначення посадових інструкцій для відповідальних за моніторинг та оцінювання, підготовки технічних завдань для проведення моніторингу та оцінювання, формування навчальних програм та курсів.
Українська асоціація оцінювання готова надавати консультаційну підтримку щодо розробки Плану посилення спроможності проводити оцінювання Урядом та Національною радою та пошуку міжнародного фінансування на цю діяльність (розробка та впровадження плану). Також Асоціація готова взяти участь в розробці терміново необхідних систем індикаторів для оцінки діяльності органів влади.
З повагою,
Голова правління УАО
Ольга Щетініна
(Контактна особа, член правління УАО, д.держ.упр. Ірина Кравчук irene.kravchuk2010@gmail.com )
Comments